Коротка вечірня рибалка на звичайну дідівську вудку, яку мені подарували двадцять років тому. Ностальгія, жадібні клювання та небувала кількість спійманої риби як для рибалки в Києві. Пропоную Вам зануритись у ці безтурботні спогади з дитинства, коли ми затамувавши подих бігли по росі на ставок, тримаючи в руці вудку з ліщини та банку з хробаками. Пам'ятаєте? Таке не забувається... Це з нами назавжди.
